Ask me anythingNext pageArchive

Ситуація

Ну шо, Омелько?
Ось ти такий офігенний хлоп:
а) на фірмових педалях та штянях Levi’s;
б) на кожані, штанях, що висять на одному ентузіазмі, з розчупареною чуприною;
в) чи лисий опеньок на бидло-штанях з парою трійкою партаків;
не важливо
але ти крутий дядько і тобі не багато - не мало рочків.

Ось ти закінчуєш свій інститут, ти вже, мать твою, “дорослий”, а не якийсь там хрєн із забурбелівки.
Живеш ти з батьками, чи (дякую, Боже) в іншому місті подалі від твого рідного болота.
Кури - хочуть, роботи нема, а станок чешеться.

Виходиш ти зі свого экс учбового закладу розуміючи, шо якщо твій татко\мамка не мають до хєра знайомих або власного ПП, то *уй де ти найдеш собі нормальну роботу.
Бо це ж, блядь, літо! Грошей немає, потреби ростуть, а без бабок літом нічого ловить.
Та й найближче майбутнє не попахує перспективою на хонду акорд.

Ну і шо оце, бля робить?

Something like…

Я не хочу здаватися зневажливою, але хотілося їсти все, що рухалось.

Можна б було обсмоктати з прицмокування кісточки, які розважливо бігали по вулиці та відірвали пару-трійку голів. Худобу ж рахують по головах, а голів по членах. Якось так.

Від судом у шлунку та рясного виділення слини стискало всередині. Я намагалася стримати свої потуги, але від запаху чиїхось бридких жіночих парфумів мене знудило. 

Я знаю, що світ створений для того, що би бути створеним.
Люди завжди створюють щось для того, що би меньше робити. Лінь - двигун прогресу!
Можливо і світ хтось створив для розваги?
Тицяє хтось зверху невидимим пальцем тобі у пупа та регоче від того, як ти карячишся. Ой, нене….

Я не хочу здаватися зневажливою, але хотілося виколупати кожному перехожому по оку..
Можна б було зібрати їх у баночку та насолоджуватися райдужками на сонці! Зелені, коричневі, блакитні, сині…. Різнокольорові. Формаліну, блін, не наберешся. Якось так.

Від судом у скронях та рясного виділення сліз стискало всередині. Я намагалася стримати свої потуги, але… Я просто не хочу здаватись зневажливою…

Chevelle - Safewaters